Арешт рахунків — одна з найнебезпечніших ситуацій для бізнесу. Компанія може втратити можливість платити зарплату, податки, постачальникам, оренду та виконувати поточні договори. У перші 48 годин головне — не панікувати, а швидко з’ясувати, хто і на якій підставі заблокував кошти.1. Негайно з’ясуйте джерело арешту
Перший крок — отримати від банку інформацію: хто наклав арешт, номер виконавчого провадження або судової справи, дату постанови чи ухвали, суму арешту та документ, на підставі якого банк заблокував рахунок.
Арешт може бути накладений у виконавчому провадженні, за ухвалою суду, у кримінальному провадженні або в межах податкового спору. Від цього залежить спосіб захисту. Закон про виконавче провадження прямо передбачає можливість арешту коштів боржника на рахунках у банках та інших фінансових установах.
2. Отримайте всі документи
Не обмежуйтесь усним поясненням банку. Потрібно отримати копію постанови виконавця, ухвали суду або іншого документа, на підставі якого накладено арешт.
Без документа неможливо зрозуміти: чи законний арешт, яку суму заблоковано, чи не перевищено розмір вимог, чи можна оскаржити арешт і до якого органу звертатися.
3. Перевірте суму та межі блокування
Арешт не повинен паралізувати бізнес більше, ніж це потрібно для забезпечення конкретної вимоги. Перевірте, чи відповідає заблокована сума розміру боргу, судовій ухвалі або виконавчому документу.
Red flag: арешт накладено на всі рахунки без зрозумілої суми або при боргу, який уже частково чи повністю погашений.
4. Визначте критичні платежі
У перші години потрібно скласти список платежів, без яких бізнес зупиниться: зарплата, податки, оренда, пальне, сировина, логістика, критичні постачальники.
Після цього слід оцінити, чи можливо частково зняти арешт, змінити спосіб виконання рішення, домовитися з кредитором або подати заяву до суду чи виконавця.
5. Перевірте, чи можна швидко зняти арешт
Якщо арешт наклав виконавець, треба перевірити підстави для його скасування: погашення боргу, помилка у провадженні, арешт спеціальних коштів, перевищення суми, відсутність належного повідомлення або порушення процедури. Закон передбачає випадки, коли виконавець має зняти арешт із коштів, зокрема якщо отримано підтвердження, що на такі кошти не може бути звернено стягнення.
Якщо арешт накладено в кримінальному провадженні, потрібна окрема стратегія: аналіз ухвали слідчого судді, підстав арешту та підготовка клопотання про його скасування. Кримінальний процесуальний кодекс передбачає арешт майна за ухвалою слідчого судді або суду за наявності визначених законом підстав.
6. Не пишіть необережних листів
Не варто одразу визнавати борг, погоджуватися з усіма вимогами або надсилати емоційні листи. Будь-яка відповідь має бути юридично виваженою: підтвердити отримання інформації, запросити документи, зафіксувати заперечення та запропонувати законний спосіб вирішення ситуації.
7. Паралельно ведіть переговори
Якщо арешт пов’язаний із боргом перед кредитором, часто найшвидший шлях — переговори: часткова оплата, графік погашення, мирова угода, відкликання виконавчого документа або заява кредитора про зняття арешту.
Для бізнесу важливо не лише «виграти юридично», а й швидко відновити роботу рахунків.
Висновок
У перші 48 годин директор має діяти за чітким планом: отримати документ про арешт, визначити його джерело, перевірити суму, зафіксувати критичні платежі, підготувати заяву про зняття або обмеження арешту та паралельно розпочати переговори.
Найгірша стратегія — чекати, що «банк сам розблокує». Найкраща — швидко перевести арешт рахунків із хаосу в керований юридичний процес.
Учасник (громадянин) виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця має право письмово звернутися до Міністерства юстиції та в Раду приватних виконавців України щодо перевірки діяльності приватного виконавця. Крім цього, у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, остання направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України.Якщо більш ширше розглянути це питання, то відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
З огляду на це зазначаємо, що у разі надходження письмових звернень щодо рішень, дій або бездіяльності приватних виконавців, які учасниками виконавчих проваджень вважаються неправомірними, Міністерство юстиції України проведе відповідну перевірку.
Також хочу зазначити,що рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів, у тому числі постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Адвокати адвокатського об’єднання «Європейський правозахист» нададуть юридичну допомогу та вивчать дії державного виконавця, підготують скарги та заяви щодо незаконних дій виконавців.
Більше половини приватних виконавців - це колишні працівники органів Державної виконавчої служби. Перш за все, потрібно розуміти, що державні виконавці зобов’язані виконувати усі справи, які до них надходять в необмеженому масштабі, а приватні - обирають самостійно, аналізуючи складність і затратність виконання рішення суду. Другим критерієм виступає те, що приватний виконавець має обмежені права, тобто він не має права виконувати усі примусові рішення, які передбачені ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Також впродовж першого року своєї діяльності не має право здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Після надходження виконавчого листа щодо нього потрібно розпочинати певні виконавчі дії, тому постає питання фінансування даного процесу.
Згідно ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансо=вого внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Тобто, для того, щоб фізична чи юридична особа здійснила своє право на забезпечення державою виконання судового рішення, яке надається кожному громадянину згідно Конституції України, особа повинна витрати власні кошти.
Зупинимося на відповідальності приватного виконавця. Порядок оскарження рішень та дій державних виконавців передбачений Законом України «Про виконавче провадження» (розділ 10), а рішень та дій приватного - Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», проте дуже формально: відповідно до ст. 36 закону, рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.
Фактично оскаржити рішення та дії виконавця можна шляхом подачі скарги до суду, який видав виконавчий документ, або шляхом подання скарги до дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття приватним виконавцем арешту з автомобілю є:• надходження на рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
• отримання приватним виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
• наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
• відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду), письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
• отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
• погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
• отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У разі якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, вона вправі звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Якщо було виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», арешт з майна боржника знімається, на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави закінчення виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Якщо на Ваше майно або автомобіль було накладено арешт, адвокати адвокатського об’єднання «Європейський правозахист» нададуть вам юридичну консультацію, вивчать підстави його арешту та за необхідності оскаржать виконавчий документ.
Виконавчий напис нотаріуса – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошової суми від боржника до кредитора, або повернення чи передачі майна кредитору, здійснене на документах, що підтверджують зобов’язання боржника. Виконавчий напис здійснюється за заявою стягувача на оригіналі документа. Виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу, на підставі якого може відкриватися виконавче провадження.
Виконавчий напис вчиняється, здебільшого, на таких документах (виділяємо тільки ті, з якими може стикнутися пересічний громадянин): 1.нотаріально завірені договори, які передбачають сплату грошових сум чи повернення майна; 2. іпотечні договори; 3. кредитні договори, за якими боржником допущено прострочення платежів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи:якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника ; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Скасувати виконавчий напис нотаріуса можна у суді. При подачі позову зверніть особливу увагу на формування вимог. «Скасувати виконавчий напис» або «визнати його недійсним» - це розмовні формулювання,некоректні для судового розгляду. Для ухвалення позитивного рішення у позові варто просити «визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню». Тому, навіть тонкощі впливають на результат справи.
Раджу одночасно подати заяву про забезпечення позову з проханням зупинити виконавче провадження. Як правило, суди задовольняють такі заяви , і це дуже важливо для боржника. Зупинення провадження не знімає арешту з майна,але забезпечує його збереження. Щоб суд прийняв рішення на вашу користь, необхідно надати докази протиправності дій нотаріуса. Скасувати виконавчий напис нотаріуса можна на таких підставах: 1) відсутність нотаріального посвідчення кредитного договору; 2) спірний характер боргу; 3)порушення строків пред’явлення претензій; 4)стягнення відсотків після встановленого строку кредиту.
Як бачите, виконавчий напис нотаріуса часто видається без дотримання вимог закону. Якщо кредитор і нотаріус порушують ваші права,звертайтеся до професійних адвокатів адвокатського об’єднання «Європейський правозахист», вони знайдуть підстави для оскарження таких дій і зможуть відмінити виконавчий напис нотаріуса у законному порядку.
Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред’явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню наступні виконавчі документи:
І) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Найпоширенішою підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій є виконавчий лист, що видається на підставі рішення, ухвали, постанови, вироку суду; рішення третейського суду. Зокрема, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків);
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за юридичною допомогою до адвокатського об’єднання «Європейський правозахист».
Відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У даному випадку виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
При цьому звертаємо вашу увагу, що крім суми боргу, слід також оплатити виконавчий збір.
Якщо у Вас виникли питання і Ви не в змозі вирішити їх самостійно звертайтесь до адвокатського об’єднання «Європейський правозахист» ,де наші адвокати допоможуть Вам, тому числі із закриттям виконавчого провадження.
Перш за все необхідно звернути увагу на те, що у разі надходження громадянину виклику/вимоги від державного або приватного виконавця, це означає те, що стосовно цього громадянина відкрито виконавче провадження. Державний виконавець (так само приватний виконавець) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка надсилається до відома боржнику рекомендованим поштовим відправленням.
У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження вносяться відповідні відомості до Єдиного реєстру боржників.
Щоб перевірити, чи внесено такі відомості відносно вас, необхідно перейти за посиланням erb.minjust.gov.ua, вказавши своє ПІБ або реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Таким чином будь-яка особа може у зручний для неї час перевірити, чи відкрито стосовно неї виконавче провадження, чи ні.
Якщо у Вас виникло питання чи дійсно відносно Вас відкрито виконавче провадження адвокати адвокатського об’єднання «Європейський правозахист» проконсультують Вас.
За незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано, передбачена кримінальна відповідальність за ст.388 ч.1 КК України.Державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи як пов’язані, так і не пов’язані із судовим провадженням, та одним із засобів примусового виконання рішень є арешт майна боржника.
Арешт на майно боржника як один із заходів примусового виконання рішень може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів, що знаходяться на рахунках чи на зберіганні у фінансових установах; арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Під майном, яке описано, слід розуміти майно, внесене до відповідної постанови про опис та арешт майна. Майно, на яке накладено арешт та яке описано, передається для зберігання представникам підприємства, установи, організації (на¬приклад, представникам домоуправління). Причому ці особи попереджаються про відповідальність за його приховування.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 388, полягає у вчиненні стосовно відповідного майна хоча б однієї із таких незаконних дій: 1) розтрата; 2) відчуження; 3) приховування; 4) підміна; 5) пошкодження; 6) знищення; 7) інші незаконні дії з відповідним майном; 8) порушення обмеження права користуватись майном;
У випадку вчинення відповідальною особою противоправних дій стягувач або державний виконавець, має право звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою. І коли наведені факти про незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано підтверджуються, настає кримінальна відповідальність, передбачена у статті 388 ч.1 Кримінального кодексу України: караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмежен¬ням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Тому лише наполегливість, послідовність та знання кримінальних процесуальних норм дозволяє відстоювати порушені права і в цьому Вам допоможуть наші адвокати адвокатського об’єднання «Європейський правозахист»
Прилюдні торги є правочином, а відчуження майна з прилюдних торгів віднесене до угод купівлі-продажу. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку виконання судових рішень. Оскаржувати результати прилюдних торгів можуть заінтересовані особи, якими є боржник, стягувач, поручитель та іпотекодавець.Однією з підстав визнання прилюдних торгів недійсними є порушення вимог ведення та оформлення протоколу (п.п.4.14-4.16 Тимчасового положення; п.4.8 Порядку), оскільки в ньому фіксується хід проведення торгів , а його належне оформлення виступає умовою переходу права власності на арештоване майно. Продаж майна особі , яка не мала права брати участь у торгах (наприклад, державний виконавець) або не мала достатній обсяг дієздатності також відноситься до порушення правил проведення прилюдних торгів, оскільки вимоги до учасників визначені п.п. 3.14;3.17 Тимчасового положення.
Таке порушення є підставою визнання прилюдних торгів недійсними , оскільки відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.
Якщо Вам потрібна допомога адвоката не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію до адвокатського об’єднання «Європейський правозахист», де Вам нададуть юридичну допомогу щодо поновлення ваших прав на майно.