Статтею 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Однак, як показує практика, далеко не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються зазначених основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві.
Офіційні дані профспілкових організацій показують, що протягом одного року від нещасних випадків на виробництві та травм страждає від 7 тисяч до 12 тисяч працівників. При цьому члени профспілки впевнені, що реальна цифра набагато більша. Приховування несприятливих ситуацій вигідно для наймача: ніяких позапланових перевірок. Однак, як запевняють адвокати з трудових спорів Адвокатського об’єднання «Європейський правозахист», жодної вигоди для працівників в даній ситуації немає, навпаки, при значних травмах можна залишитися без роботи і компенсації.
Виробнича травма – це будь-яка шкода, завдана організму під час робочого процесу, а так само профзахворювання та отруєння. До виробничих травм також належать випадки, що сталися під час виконання доручень поза постійним місцем роботи, наприклад, під час відрядження або ж в спеціальному транспорті, що виділено для доставки персоналу у встановлені місця.
Якими повинні бути дії при таких обставинах? Основними обов’язками постраждалої сторони є доведення до відома про нещасний випадок, самостійно або за допомогою свідка, свого безпосереднього керівника робіт, служби охорони праці підприємства (установи, організації) або іншої уповноваженої особи підприємства, які повинні вжити всіх заходів щодо транспортування хворого до лікувально-профілактичного закладу або викликати швидку допомогу.
Порядок оформлення виробничої травми:
Протягом однієї доби з моменту настання нещасного випадку необхідно повідомити про те, що сталося Інспекцію Держпраці. Також протягом доби на підприємстві необхідно сформувати комісію з розслідування нещасного випадку. Комісія формується внутрішнім наказом підприємства. До складу комісії входить керівник підприємства, представники юридичної служби та служби охорони праці. До складу комісії не може бути включений керівник потерпілого в зв’язку з його зацікавленістю. Крім того, до складу комісії включається експерт з Інспекції Держпраці. Якщо нещасний випадок став причиною смерті або стійкої втрати працездатності потерпілого, такий інцидент розслідується спеціальною комісією, що формується органом Держпраці, та до складу якої входить представник роботодавця. Якщо мова йде, наприклад, про отруєння, то для розслідування такого нещасного випадку запрошують спеціаліста. Комісія знайомиться з матеріалами нещасного випадку: довідкою з медустанови про травму і стан хворого, поясненнями свідків, а також проводять слідчі дії на місці інциденту.
Не пізніше ніж через десять днів комісія повинна затвердити акт про нещасний випадок на виробництві, а також встановити ступінь вини потерпілого, керівництва та причини, що призвели до травмування працівника. Винесене рішення доводиться до відома потерпілого або його представника. Потерпілий може відмовитися від підписання акта комісії, якщо він не згоден з результатами розслідування. В такому випадку це рішення можна оскаржити в судовому порядку. Підставою для виплати при виробничій травмі є довідка з лікарні та складений акт за формою Н1.
Підтримка досвідчених адвокатів АО «Європейський правозахист» буде корисною на будь-якому етапі оформлення виробничої травми.
Володимир Слизченко, адвокат
Пишіть нам в мессенджер або телефонуйте: +380900909711
читати більше: Трудове законодавство
