Згідно ст. 744 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше цінне майно. Взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача доглядом довічно.
Відповідно до ст. 745 ЦКУ, договір довічного утримання (догляду) укладається письмово і підлягає нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.
Юристи Адвокатського об’єднання “Європейський правозахист проконсультують вас з приводу укладання договору довічного утримання.
Договір довічного утримання, передаючий набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. Він носить тривалий характер і вимагає від набувача постійного виконання своїх обов’язків. В іншому випадку відчужувач може через суд вимагати виконання умов договору або його розірвання.
Як правило, набувач виплачує пенсіонеру разову велику суму, а потім довічне щомісячне утримання, грошовий еквівалент якого обумовлюється в кожному конкретному випадку. Правові наслідки недійсності договору довічного утримання регулюються ст. 215-236 ЦКУ. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
У разі відсутності догляду, або несвоєчасність і неповноти надання змісту, ви можете подати в суд цивільний позов про розірвання такого договору. При цьому потрібно пам’ятати, що розірвання договору з цих підстав може мати місце тільки в разі, якщо набувач не виконує умов договору в цілому. А не будь-якого дрібного зобов’язання, наприклад не прибрав, пропустив час на прогулянку тощо.
Відповідно до статті 216 ЦКУ в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. А в разі неможливості такого повернення. Якщо в зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов’язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв’язку із вчиненням угоди. (Стаття 225 ЦКУ).
У випадку визнання недійсності договору довічного утримання з перелічених підстав, набувачеві повертаються передані їм відчужувачу кошти і вартість послуг, що надаються.
Якщо хочете замовити юридичну консультацію про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним, звертайтеся до юристів “Адвокатського об’єднання” Європейський правозахист “.
Пишіть нам в мессенджер або телефонуйте: +380900909711
читати більше: Право на житло
