Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють ставки плати за землю та щодо земельного податку, відповідній території. Відповідні рішення є доступними на сайті Державної податкової служби України.
Наші податкові юристи адвокатського об’єднання “Європейський правозахист” допоможуть розібратись Вам, за яких умов Ви повинні сплачувати податок на землю.
Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном, мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю (земельний податок) – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Об’єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Нарахування земельного податку фізичним особам, здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру з урахуванням бази оподаткування земельним податком.
Для юридичної особи не оформлення права власності на землю є порушенням, відповідальність за яке встановлене ст. 144 Земельного кодексу України.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування − не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель − не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області, а для лісових земель − не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по АРК або по області (ст. 277 ПКУ). Відповідно до ст. 289 ПКУ нормативна грошова оцінка земель підлягає індексації.
Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Від сплати податку на землю звільняються такі категорії юридичних осіб (ст. 282 Податкового кодексу України).
Для отримання пільги необхідно звернутись до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу.
Податок фізичні особи повинні сплачувати протягом 60 днів із дня, коли вам вручили податкове повідомлення-рішення ( п. 287.5 Податкового кодексу України).
Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок сплачується щомісячно рівними частинами. Строк — 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( п. 287.3 Подактового кодексу України).
Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( п. 287.4 Податкового кодексу України).
Якщо Вам потрібні послуги професіоналів, наші податкові юристи адвокатського об’єднання “Європейський правозахист” нададуть Вам кваліфіковану консультацію в найкоротші терміни.
Пишіть нам в меcсенджер або телефонуйте: +380900909711
читати більше: Оподаткування фізичних осіб
